Перейти до основного змісту
Peramolin часопис трав'яних настоїв

Частина 2 з 3 · техніка

Заварювання: градуси, хвилини й вода

Крутий окріп підходить далеко не кожній траві. Тут зібрано все, що ми перевірили на редакційній кухні: температурні межі для семи видів сировини, граничний час настоювання та три способи витягу, які перетворюють одну рослину на три зовсім різні напої.

  • 76–100 °C — робочий діапазон
  • 3 способи витягу
  • 7 помилок
Рука наливає червонувато-бурштиновий настій зі скляного чайничка в маленьку склянку; поруч мисочки з жовтим цвітом, волошками й сушеними ягодами та баночка меду

Основа напою

Вода важить більше, ніж здається

Чорний емальований чайник у вечірньому світлі: темний чай ллється в біле горнятко, поряд складено дрова

≈ 4 г

сухого листя на 350 мл

Усе інше в чашці — вода. Тож саме від неї найбільше залежить результат, хоча про воду зазвичай згадують наостанок.

Занадто м'яка вода робить напій млявим і водянистим: смак ніби є, але швидко зникає з язика. Занадто жорстка вкриває поверхню тонкою плівкою та притлумлює аромат — особливо помітно це на суцвіттях. Орієнтуйтеся на воду середньої мінералізації, приблизно 80–160 мг мінеральних речовин на літр. Звичайний побутовий фільтр із вугільним картриджем доводить воду саме до такого стану: прибирає хлор і зайву жорсткість, але не перетворює її на дистильовану.

Друге правило — не кип'ятити ту саму воду двічі. Перекип'ячена вода додає напою характерного «вареного» присмаку, який найкраще чути на липовому цвіті й кипрії. Тому наливайте в чайник рівно стільки, скільки піде в чашку.

Градуси

Температурні межі для різних трав

Аромат тримається на ефірних оліях, а вони дуже летючі. Що гарячіша вода, то швидше вони злітають разом із парою: у кухні пахне чудово, а в чашці запаху менше, ніж могло б бути.

76–83 °C

Меліса, лимонник, свіже зелене листя м'яти, делікатні пелюстки. У гарячішій воді вони набувають гіркуватого «вареного» присмаку.

86–91 °C

М'ята перцева, липовий цвіт, лаванда, а також суміші з цедрою.

93–97 °C

Чебрець, материнка, шавлія, ромашка й ферментований кипрій.

100 °C

Листя смородини й малини, гібіскус, кора, корінь цикорію, сушені яблука.

Коли термометра немає

Допоможе лік часу: зніміть чайник із вогню й зачекайте.

50 секунд
вода охолоне приблизно до 91 °C
2 хвилини
близько 86 °C
3,5 хвилини
близько 81 °C

Хвилини

Скільки часу настоювати

Час і температура пов'язані обернено: що прохолодніша вода, то довше доведеться чекати. Проте розтягувати настоювання без кінця не вийде. Кожна сировина має свою межу, після якої в напій переходять дубильні речовини, і смак стає терпким, сухим і гірким.

Час для гарячого настою за температур, наведених у попередньому розділі.
СировинаМінімумОптимальноМежа
Меліса2 хв3–4 хв5 хв
М'ята перцева3 хв4–5 хв8 хв
Кипрій3 хв4–5 хв8 хв
Ромашка4 хв5–7 хв9 хв
Липовий цвіт4 хв6–8 хв11 хв
Чебрець5 хв7 хв10 хв
Листя смородини6 хв9–10 хв14 хв

Кілька кіл

Друге, третє й наступні заливання

Ферментоване та велике цільне листя спокійно переносить кілька заливань поспіль. Дрібна фракція, суцвіття й подрібнена трава — навряд чи: вони віддають усе з першого разу.

  1. Перше

    6 г · 180 мл

    настоювати 35 секунд

  2. Друге

    20 секунд

    вода тієї самої температури

  3. Третє

    +20 секунд

    до часу попереднього кола

  4. Четверте й далі

    × 2

    щоразу подвоюйте витримку

Добре видно це на кипрії. Перше заливання дає квітковий верх і медові тони, друге — найбільш насичене тіло, а в третьому з'являються сухофрукти й легкий тютюновий відтінок. Четверте здебільшого вже порожнє, зате саме воно найчесніше показує, наскільки вдало ферментоване листя: якісна сировина й тоді лишається солодкою.

Між заливаннями листя у воді не тримають. Злийте настій повністю, а вологу сировину залиште в теплому заварнику з прочиненою кришкою.

Способи

Настій, відвар і холодна мацерація

Ці три способи плутають найчастіше, хоча різняться вони лише тим, як саме тепло потрапляє до сировини.

Руки знімають скляну кришку з прозорого заварника з темним трав'яним настоєм, поруч дві скляні чашки
Кришка на заварнику — не формальність: разом із конденсатом вона повертає в напій те, що інакше пішло б із парою.
1

Гарячий настій

Гарячу воду наливають на суху сировину й накривають. Нагрівають лише раз, далі температура тільки знижується. Так готують усе ароматне: листя, суцвіття, ніжні трави. Без кришки не обійтися — вона повертає летючі речовини з пари в чашку.

2

Відвар

Сировину заливають холодною водою, доводять до кипіння й тримають на слабкому вогні 10–25 хвилин. Підходить для твердої, щільної сировини — цикорієвого кореня, сушених яблук і груш, вишневої кори та шипшини. Тут головне — насиченість і колір, аромат відходить на другий план.

3

Холодна мацерація

Сировину витримують у холодній воді або воді кімнатної температури від 5 до 14 годин. Ефірні олії переходять у неї повільно, дубильні речовини — майже ні, тож напій виходить прозорим, солодкавим і зовсім без гіркоти.

«Та сама трава, приготована трьома способами, дає три напої, які ледве впізнають одне одного».

Без вогню

Холодний настій крок за кроком

Улітку в редакції майже все заварюють холодним способом. Схема проста, а смак помітно чистіший, ніж у гарячого настою, який просто охолодили.

  1. 1

    Відважте 22 г сухої суміші на літр

    Це приблизно вдвічі більше, ніж беруть для гарячого заварювання.

  2. 2

    Залийте, перемішайте, накрийте

    Досить води кімнатної температури — гріти її не потрібно.

  3. 3

    Поставте в холодильник

    Зазвичай на 9–11 годин. М'яті вистачає семи, а листю смородини потрібні всі чотирнадцять.

  4. 4

    Процідіть і тримайте в холоді

    Пропустіть напій крізь дрібне ситечко й випийте впродовж двох діб.

Кислинки в холодному настої менше, а гіркоти майже немає. Саме так найкраще поводяться шавлія, деревій і полин — рослини, які від окропу стають різкими.

Чого уникати

Сім помилок, через які псується чашка

  1. 1

    Окріп для всіх трав без розбору

    Меліса й лимонник при 100 °C утрачають половину аромату вже за перші 40 секунд.

  2. 2

    Заварник без кришки

    Найлетючіші речовини відлітають із парою, і смак стає пласким.

  3. 3

    Листя в готовому напої

    Через 10 хвилин смак уже інший, через 20 — терпкий і сухий.

  4. 4

    Повторне кип'ятіння

    З'являється «варений» присмак, який уже нічим не замаскуєш.

  5. 5

    Задрібна фракція

    Порошок віддає все за 70 секунд і відразу починає гірчити.

  6. 6

    Забагато акценту

    Гвоздика, лаванда й аніс перекривають будь-яку основу, навіть коли їх лише восьма частина.

  7. 7

    Холодний посуд

    Заварник, щойно взятий із шафи, забирає близько восьми градусів. Перед заливанням ополосніть його окропом.

Продовжити тему

Техніку опановано — саме час повернутися до пропорцій або ближче познайомитися з рослинами.